Цей роман – захоплювальна подорож в епоху, що тривала на рубежі Відродження, коли церква шукала нові шляхи впливу на світ, у чому їй допоміг такий собі Дефан. Богослов і філософ, раціоналізатор і реформатор, винахідник безготівкових розрахунків та успішних методів впливу на можновладців. Не дивно, що починав він послушником у монастирі, а завершив кардиналом. І на все мав вагомі аргументи – і в тлумаченні Святого Письма, й у фінансовій галузі, коли йшлося про «монетизацію» віри, оскільки «Петра почитали во всем католическом мире, а «Банка ди Медичи» пока еще не вел финансовых операций в таких широких масштабах». Тож унікальні угоди духовно-лицарських орденів з банками, просування друкарства і навіть винахід лікеру «Шартрез» — усе це був він, славний герой роману Дефан. Недаремно на початку його блискучої кар’єри батько казав синові: «Что-то подсказывает мне, что тебе суждено прославить Арк, Авиньон и весь Прованс. А когда это случится, ты должен помнить, что живешь не ради титулов и славы, а ради свободы и счастья — для себя и других». Так воно і сталося, адже наш герой своєю працею як на благо церкви, так і для розвитку рідного краю довів, що іноді духовне не розходиться з мирським. Тим паче якщо сповідує такі істини побожна і глибоко переконана у своєму покликанні людина, якою був сам Дефан.

Статью целиком можно прочесть на сайте ua.112.ua.

Герой цього епічного роману, що розпочинається у Франції на початку XIV століття, був видатною особистістю своєї непростої епохи. Кар’єрний шлях від юного послушника в монастирі до кардинала і скарбника папського двору був увінчаний, окрім адміністративних посад, ще й високими творчими чеснотами і справжньою біблійською мудрістю. Саме він, славетний Дефан, став реформатором фінансової системи, заснував книжкову торгівлю і збагатив рідний край вишуканими продуктами на зразок лікеру «Шартрез», які принесла тому світову славу. У романі розповідається про дитинство, (в якому велику роль зіграв батько), юність (яка минула у служінні, науці та дослідах) і зрілий вік мудреця квітучого Провансу. Бідність, послух і стриманість – ці три обітниці, що були в основі західного чернецтва – за часів Дефана в його монастирі змінилися на цілком повноцінне життя. Звісно, не грішне, а сповнене здорового глузду у всьому: тлумаченні священних текстів, відмови від вериг і загалом будь-якої аскези… Працю на славу Господа він сприймав як щоденну творчість, а не як закостенілий догматизм. Філософ і богослов, реформатор і вчений, він блискуче володів словом – мистецтвом, що неабияк цінувалося у ті часи, коли проповідь була чи не єдиним джерелом мудрості. Його трактування Святого письма й досі видаються цікавими. «- Выходит, они не блуждали, а просто жили в пустыне? – питалися учні у навчителя. – Ты прав. Моисей делал то, что велел ему Бог. В землю обетованную должен был вступить свободный народ, и его предводитель терпеливо ждал, когда уйдет из жизни последний из тех, кто был рабом».

Статью целиком можно прочесть на сайте www.segodnya.ua.

Мова у цьому романі про ті часи, коли «живе» життя – тим паче, у випадку з церковними орденами XIV століття – було майже неможливе через засилля канонів і догм. Утім головний герой, розпочавши кар’єру послушником у монастирі, а завершивши кардиналом і скарбником папської казни, довів, що символи віри можна тлумачити різними шляхами. Автор майстерно показує, як сумнозвісна єзуїтська казуїстика насправді ставала вправною риторикою, коли треба було переказати сенс тієї чи іншої біблійської істини.

Крім того, чесноти головного героя, Дефана – реформатора і філософа, богослова і вчителя – сприяли розквіту не лише церкви, віру в яку він, по суті, монетизував заради папського блага, але й рідного краю. Він розробив систему безготівкових розрахунків і залучив банки в ролі фінансових операторів, але й заклав основи книжкової торгівлі, створив унікальну фінансову систему, утім, створив продукти на кшталт лікеру «Шартрез», які принесли його краю світову славу.

«Почав Дефан з того, – дізнаємось ми зокрема про книжкову справу, – якою має бути будівля і приміщення для бібліотеки і скрипторія, щоб уберегти книги від вогкості і вогню. Потім перейшов до створення каталогу – простого і доступного, щоб будь-який з братів міг ним користуватися. Далі були поради, як роздобути відсутні рукописи. Чималу увагу він приділив ролі скрипторів, а також тому, якими мовами вони мають володіти і як мати зиск з їхньої праці. На закінчення Дефан помістив поради, як знаходити найцінніші рукописи і копіювати їх на випадок, якщо бібліотеку спіткає якесь лихо».

Статью целиком можно прочесть на сайте maximum.fm.

Роман цього автора допоможе краще зрозуміти історію, яка не завжди складається з класових протиріч, народної волі або рішень правлячої касти. Яким чином це доведено в тексті? Чи не вперше у випадку розповіді про таку об’єднавчу силу, як церква, мова про одинака, головного героя цієї епічної оповіді, Дефана. Котрий все своє життя присвятив її збагаченню і процвітанню, будучи, по суті, реформатором церковних основ. На початку XIV, як, власне, і будь-коли, це було непросто, і навіть працюючи на славу Святого престолу і картезіанського ордена, Дефан знав, як похитнути зашкарублі основи уявлень, глибоко укорінених в головах братів. У романі він не вдається до богословської казуїстики, а лише зрідка, як би ненароком, пригадує той чи інший доречний рядок або вірш Писання. Утім, не лише цим постать героя цікава для теперішнього читача. Справа в тому, що сучасним робить її не стільки служіння ордену, скільки розмаїта діяльність, характерна більш пізнім «універсальним» часам. Так, наприклад, Дефан, пройшовши шлях від ченця до кардинала, створив унікальну фінансову систему, заклав основи сучасної економіки, перший став використовувати банки як фінансових операторів, заклав основи книжкової торгівлі, ввів систему безготівкових розрахунків і створив продукти, які принесли світову славу картезіанцам на зразок лікеру «Шартрез». «Однако мысли Дефана в то время уже были заняты иными вещами, — дізнаємося ми про захоплення героя. — Легко добившись первого успеха, он продолжал опыты с извлечением вкусов и ароматов из самых различных материй. Чудодейственный ал-кохоль оказался поистине волшебным ключом ко множеству тайн». І таких таємниць у житті та творчості головного героя, додамо, було чимало.

Статью целиком можно прочесть на сайте espreso.tv.